Подорож до Прикарпаття під час різдвяних канікул

Нарешті настали довгоочікувані канікули. Все почалося з несподіваного дзвінка. Десятьом учням нашої школи , які беруть активну участь у художній самодіяльності і добре навчаються , запропонували подорож до Івано – Франківської області на Різдвяні світа , щоб вивчити звичаї та традиції того краю. Шанс поїхати зі своїми шкільними друзями на Прикарпаття випадає один раз на все життя. Спонсором цієї подорожі був Андрій Олексійович Вадатурський , який надав можливість 150 дітям Миколаївської області побувати в Карпатах.

Четвертого січня потягом « Миколаїв – Львів» ми разом з класним керівником 9 класу Вербою Нелею Алімівною прибули до Львова. Львів – одне з найкращих міст Європи , оповите численними легендами та неймовірними історіями . Побувавши один раз , хочеться приїжджати сюди знову і знову , або ж залишитись тут назавжди. Затамувавши подих , діти ходили вулицями старого Львова. Захопливою та пізнавальною була екскурсія у Музеї - Арсеналі , де ми побачили рідкісні зразки зброї та захисного озброєння з різних країн Європи , Азії та Африки , що дають уявлення про еволюцію зброї. Найширше представлена холодна зброя: ножі, кинджали, мечі, шаблі, шпаги, сокири, булави. Музей – Арсенал – унікальний музей , який не має аналогів на території України. Львів давно асоціюють із кавою, тому, проходячи повз кав`ярню, ми вирішили насолодитися чашечкою цього терпкого напою. Відповідно, кава - найкращий подарунок ! Потім побували у « Майстерні шоколаду» та поласували смаколиками різноманітних кондитерських виробів . А як же можна забути про запашний аромат гарячого шоколаду, який невпинно манив нас, навіть тих, хто і ніколи не виявляв інтересу до цього « солодкого наркотику «. Потрапили ми і на оглядовий майданчик на ратуші, подолавши 408 сходинок. Помилувалися чудовими краєвидами старовинного міста, помріяли, загадали бажання. Подивилися на роботу механізму одного з найстаріших в Україні годинників. Оглядали 17-метрову ялинку - красуню, яка знаходиться у центрі Львова, перед Оперним театром.

В цей же день приблизно о 19 годині , прибули в Івано- Франківськ , де нас зустріли і організовано розподілили по автобусах та в супроводі міліції й швидкої допомоги повезли до Болехівського району. Нас радо зустрічали на зупинках сім`ї, до яких ми приїхали на свята. Люди привітно й гостинно поставились до всіх дітей .

Наближалися Різдвяні свята . Хоча Святий Вечір припадає на останній день Різдвяного посту, і всі страви, які готували господині, - пісні, називалася вона багатою вечерею, бо стіл у цей вечір був багатий 12-тьма стравами. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашали кутею, грибною юшкою, варениками з різноманітними начинками, маринованим оселедцем, тушкованою капустою, пампушками, маринованими грибами, заливною рибою, голубцями, огірками. Я була глибоко вражена тим, що люди так відповідально і з любов`ю ставляться до цього свята: 12 пісних страв, всі одягнули вишиті сорочки. Господар на Святий Вечір заносив до хати дідуха. Дідух - символ урожаю, добробуту, багатства . Поступово закінчувався вечір і наступала чарівна різдвяна ніч, під час якої не можна було спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто не змогли – ватаги колядників створювали урочисто-святкову гамму звуків. Колядували і заходили першими до оселі в день Різдва тільки хлопці, які, згідно із звичаєм, несли в домівку мир та спокій. Вечір гуляння розпочинався з новою силою. Хлопці влаштували Вертеп – своєрідну виставу , головними дійовими особами в якій є « Цар » , « Ірод » та інші.

На свята нам провели екскурсію на скелі Довбуша . Скелі Довбуша – це цікаве за формою та розташуванням нагромадження велетенського каміння висотою 30-50 метрів. Відвідали також і Гошівський монастир, який вважається однією із найвеличніших релігійних та історично-архітектурних святинь Західної України. Їздили до Моршина , де побували у Мармуровому палаці. Люди, в яких ми жили, гостинні, привітні, чуйні, сердечні, які стали по-справжньому нам рідними.

Зі слізьми на очах прощалися від`їжджаючи додому, тому що не можна забути час проведений поруч з ними . По дорозі додому всі ділилися своїми враженнями, емоціями, сподобалось те, як родини душевно зустрічали, вітали нас. Тож висловлюємо щиру подяку депутату Верховної Ради Вадатурському А.О. за організацію цієї подорожі і сім`ям, в яких ми перебували всі ці незабутні дні та класному керівнику 9 класу Вербі Нелі Алімівні.

Ушканенко О.

Учениця 10 класу

Новоданилівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

/Files/images/SAM_0649.JPG/Files/images/SAM_0648.JPG/Files/images/SAM_0614.JPG
Кiлькiсть переглядiв: 230

Коментарi